свиснути — [сви/снутие] ну, неиш, нак. ние, с(‘)н іт … Орфоепічний словник української мови
свиснути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
свистіти — 1) (утворювати свист губами), свистати, свиснути, присвистувати, присвистати, присвиснути, присвистіти; насвистувати, насвистати, висвистувати (мелодію) 2) (видавати свист спеціяльним пристроєм), свистати, свиснути, сюрчати 3) див. співати 2) … Словник синонімів української мови
ударити — I = вдарити 1) (у що, по чому, об що, чим зробити удар по якомусь предмету, по чому н.), (ба)бахнути, бухнути, бацнути; гахнути, жахнути, гепнути, у[в]гатити, хряпнути, хряснути, у[в]жарити, шваркнути, шварконути, шкваркнути (із силою); ляснути,… … Словник синонімів української мови
свистнути — Свистнуть свиснути издать свист, засвистать (1) И какъ приехал Уруслан к солнечному городу и стал по конец мосту и свиснул богатырскимъ голосом. Ур. Зал., 126 (XVII в.). ∆А увидел его (Илью Муромца) Соловей разбойник да Рахментович, / А й… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
свистеть — Индоевропейское – k uei или sueizd (свист). Старославянское – свистати. Древнерусское – свистати. Слово «свистеть» в русский язык пришло из древнерусского («свистати», «свиснути») и восходит к старославянскому «свистати». Письменный источник, в… … Этимологический словарь русского языка Семенова
свисонути — ну/, не/ш, док., розм. Сильно, пронизливо свиснути … Український тлумачний словник
цеменути — ну, неш, док., діал. 1) Вдарити. 2) Свиснути … Український тлумачний словник
висвиснути — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
свистнути — свистну, неш, Рс. 1. Утворити звук свисту, свиснути. 2. Сильно вдарити. Але го свистнув батогом по плечах … Словник лемківскої говірки